Нетільда

      Коли ми водимо доцю до церкви до причастя, то дуже важко втримати її на місці, вона тікає, кудись біжить і свариться з нами. Для такого випадку я вирішила пошити якусь іграшку, щоб хоч на 15 хв її відволікти. Сподіваюсь, лялька підійде дівчинці ідеально, хоча моя  не дуже любить такі іграшки. Це моя перша лялька, довгонога, але не Тільда), така примітивна, але й не примітив. Десь читала, що колись матері, шили такі прості ганчір`яні ляльки для своїх дітей, щоб ті спокійно стояли на службі, а в голову вшивали шматочок цукру, щоб діти могли таку цяцьку смоктати.

       Скажу чесно, шила її довго, я взагалі все роблю повільно, така от у мене особливість, якщо спішу, то потім не можу довести до толку, вилазить купа помилок. Дівчата, які шиють ляльок, то справжні майстрині, чого варте лише саме вивертання і набивання. Тіло із бавовняної цупкої тканини, волосся з пряжі, обличчя вишила нитками муліне, набита ватою, не знаю, як та вата себе поведе після прання, може зіб`ється, але не було чим набити, а синтепоном не хотілося.

Кожній авторській ляльці дають ім`я, думаю і моя на це заслуговує, але мені рідніші прості українські, тому вирішила назвати Ганнусею. От така у мене вийшла крива і кособока ганчір`яна лялька, я з нею аж ніяк не претендую на якесь звання майстрині, як вийшло, так і мало вийти. Проте сам процес дуже цікавий, тому, напевно, спробую пошити ще, може наступна не буде таким страшком). Поки сховаю свою Ганю, хай вона буде сюрпризом.

     А це моя старенька іграшка, пошита 4 роки тому, після того, як я надивилася кліпу Mika "Happy ending", населеного такими істотами. Це зараз вони модні, а тоді таке дивацтво можна було дуже рідко побачити. Моя іграшка, то страшко бабай, але він маленький ще, тому й Бабайчик, діти його зовсім не бояться. Якщо чесно, зшитий із клаптя від штанів, набитий не знаю чим, а очі й рот, то шматочки штучної шкіри із братової куртки.

      Отака от з мене рукодільниця. Дякую за увагу, насамперед, моїм постійним читачам, які щось знайшли цікавого в моєму блозі, хоч і особливими рукодільними талантами я не похвалюсь. Хочеться стільки всього опанувати, аби тільки був на все час.