вівторок, 2 жовтня 2012 р.

Про приємне

       Як приємно отримувати подарунки, просто так, від щирого серця. Днями отримала пакуночок від однієї чудової рукодільниці, незнаю чи правильно скажу, декупажниці:) Олічки, чудові роботи якої можна побачити у блозі Бамбетль (дуже мені це слово подобається). От тільки зараз відзвітуюсь, а вина всьому мішок опеньок) Грибний сезон)
      Оля подарувала мені такий гарний браслет, до речі горобиновий, він мені одразу сподобався у її блозі, і ще таку милу гольнику-чобіток, моя дитя було від неї у захваті, казала "тапа". Фото на чорнобривцях, ну всю горобину обдерли, я не дістану без драбини, в Олі то гарненькі фотки саме з горобиною.


       Дуже дякую тобі Олю, і за подарунки, і за спілкування, за те що знайшла собі подругу. Загляньте до Оліного блогу, там багато гарних речей і завжди цікаві пости. А пакуночок передала мені Іринка Буткевич, от так ми й познайомилися. Така тендітна дівчинка, чимось схожа на своїх довгокосих ляльок) Думаю, наша зустріч буде не останньою.
       І звіт для Христини, наколупала кілька хрестиків із її чудової осінньої вишивки, хоча підбір кольорів мене саму вражає, не маю я відчуття кольору, незнаю, чи то мучити далі, чи то розпороти і замінити меланжем листочок(


Ось так) дякую за увагу. Бажаю вам гарної осені, золотої і щедрої, на подарунки також)

понеділок, 17 вересня 2012 р.

Знову лаванда

       Напросилася я на подарунок, чи нав`язалася, незнаю як то правильніше сказати) Для великої любительниці лаванди Олі з блогу Бамбетль пошила подушечки і лавандове сердечко, все це благополучно доїхало і оселилось в її домі. Власниця пише, що рада, я також дуже рада, що їй сподобалося.


       У Оліному блозі можна побачити також багато гарних фотографій, з її дозволу беру одну, щоб показати:


       Приємно дарувати людям сюрпризи) Та й взагалі, якщо можна чимось потішити, то чому б цим не скористатися? Думаю багато дівчат будуть зі мною згідні)

І зовсім забула: лаванда у таких саше зберігається 25 років! Так розповідали мамі в Італії, де такі мішечки - це перший засіб від молі; через чверть віку лаванда просто перестає пахнути і її замінюють, таким чином у їхніх шафах ще бабусині саше лежать)

вівторок, 11 вересня 2012 р.

Ось які кофтинки в мене

       Точніше не у мене, а в моєї доцьки. Було багато однотонних кофтинок, а хотілось їх чимось прикрасити. У  Лєниному блозі Радость в ладошках бачила чудово декоровану водолазку (дуже смішне слово, в такій кофтині аж ніяк не можна у воду лазити:)), але мені якось руки не піднялись так її порізати  (а якщо чесно, не було гарного шматочка тканини під низ).
       Уперше крутила квіточки йо-йо, думала це так важко) от ними і прикрашала, такі ці квіточки гарненькі.


       На іншу кофтинку попришивала маленькі самокрутні (по-іншому не назвеш, бо їх крутити треба) трояндочки із атласної стрічки, а останню прикрасила серветкою в`язаною, така краса, а немає куди примостити, робота не моя, не вмію я в`язати.


       А ще вишила-пошила лавандові подушечки для Олі з Бамбетлю, але не покажу, поки не отримає, все-таки сюрприз!
       У мене така неприємність: моя швейна машинка в ремонті, мій вірний друг, стільки років мене не підводила, і от здалась зовсім( Коли заберу, незнаю. Ось так, як без рук. Подушечки вийшли таки 100% ручної роботи). Ще маю два нових Дімовських набори, така краса!

Ось так ми з доцькою товчемося, все-таки сезон заготовок, на рукоділля часу не вистачає.

субота, 11 серпня 2012 р.

Подушечки з лавандою, або ж, по-модному, саше

       До мене з Італії прийшов мішечок пахучої лаванди, мама насушила спеціально для того, щоб порозкладати між речами, адже це чудовий засіб проти молі. Та пошити торбинки вона не встигла, чому я дуже зраділа. Протягом кількох днів створила ці лавандові подушечки. 
       Вишивала на домотканому льоні, це перший мій досвід вишивання на тканині рівномірного переплетення, для мене дуже важко, очі просто вилазять, дівчата, які вишивають цілі картини на такій канві у мене викликають щире захоплення їхнім талантом і терпінням.  Зверніть увагу на мішечок, в якому прийшла лаванда: вишиті хатинки, а над дахами йде дощ, а може й сніг. Це вишивка ще Паолиної матері, нині покійної рукодільниці, яку доглядала моя мама. Ці хатинки треба буде десь використати, може у новій лавандовій подушечці.


       На одній подушечці лаванду вишивала бісером, низ задекорувала мереживом, прикрасила атласними стрічками.


       Чомусь запах лаванди мені нагадав про книгу Патріка Зюскінда "Парфуми". Говорити про цей твір щось банальне не хочеться,  а щось розумне не виходить, сказати дуже цікава книга, це майже нічого не сказати. Хто читав, кого не лишила байдужим, зрозуміє.




вівторок, 31 липня 2012 р.

Обкладинка на альбом

       Був у мене альбом, на обкладинці якого красувалась якась дівуля-модель з дуже неприємним виразом обличчя. Тому і вирішила її прикрити обкладинкою, прикрашеною вишивкою. Дизайн із журналу "Вишиваю крестиком", в оригіналі, то листівки: квіти в вазочках на кольоровій канві. Але моя канва набагато темнішого кольору, як в журналі, тому вийшло отак. Дякую за чудове і детальне пояснення (навіть у мене вийшло!), як зробити обкладинку, великій, без сумніву, рукодільниці Тетяні з блогу "Вечерние посиделки".


       Вишивку до обкладинки просто пристрочила, обшила атласними стрічками і шматочком мережива,  нічого більш підходящого у хаті не знайшлося. Тому обкладинка трохи бліда, а вишивка не знаю чи оживляє, але, принаймні привертає увагу. Шила не для себе, це подарунок для наших родичів, які дуже люблять Харитю (нашу доцьку), альбом з їхніми спільними фотографіями. Надіюсь, вони не будуть дуже прискіпливими та їм сподобається, а  я буду старатися, щоб мої саморобки у майбутньому мали більш пристойний вигляд.


       А це моя маленька колекція американських наборів Dimensions, саме американських, з написом Made in USA: "Подарунок орла" 1999 року, "Безшумний політ" 2005 року і "Прекрасна балярина" 2006 року. Надіюсь, взимку у мене з`явиться більше часу і я розпочну вишивати цю красу. Отакий "антикваріат", адже ці набори або зняті з виробництва, або ж більше не будуть вироблятися в Америці, бо  тепер їх виготовляє Китай (всі дороги ведуть у Китай!).


       Дякую вам за увагу, приємних вам літніх днів)

пʼятниця, 20 липня 2012 р.

Нетільда

      Коли ми водимо доцю до церкви до причастя, то дуже важко втримати її на місці, вона тікає, кудись біжить і свариться з нами. Для такого випадку я вирішила пошити якусь іграшку, щоб хоч на 15 хв її відволікти. Сподіваюсь, лялька підійде дівчинці ідеально, хоча моя  не дуже любить такі іграшки. Це моя перша лялька, довгонога, але не Тільда), така примітивна, але й не примітив. Десь читала, що колись матері, шили такі прості ганчір`яні ляльки для своїх дітей, щоб ті спокійно стояли на службі, а в голову вшивали шматочок цукру, щоб діти могли таку цяцьку смоктати.


       Скажу чесно, шила її довго, я взагалі все роблю повільно, така от у мене особливість, якщо спішу, то потім не можу довести до толку, вилазить купа помилок. Дівчата, які шиють ляльок, то справжні майстрині, чого варте лише саме вивертання і набивання. Тіло із бавовняної цупкої тканини, волосся з пряжі, обличчя вишила нитками муліне, набита ватою, не знаю, як та вата себе поведе після прання, може зіб`ється, але не було чим набити, а синтепоном не хотілося.


Кожній авторській ляльці дають ім`я, думаю і моя на це заслуговує, але мені рідніші прості українські, тому вирішила назвати Ганнусею. От така у мене вийшла крива і кособока ганчір`яна лялька, я з нею аж ніяк не претендую на якесь звання майстрині, як вийшло, так і мало вийти. Проте сам процес дуже цікавий, тому, напевно, спробую пошити ще, може наступна не буде таким страшком). Поки сховаю свою Ганю, хай вона буде сюрпризом.


     А це моя старенька іграшка, пошита 4 роки тому, після того, як я надивилася кліпу Mika "Happy ending", населеного такими істотами. Це зараз вони модні, а тоді таке дивацтво можна було дуже рідко побачити. Моя іграшка, то страшко бабай, але він маленький ще, тому й Бабайчик, діти його зовсім не бояться. Якщо чесно, зшитий із клаптя від штанів, набитий не знаю чим, а очі й рот, то шматочки штучної шкіри із братової куртки.
      Отака от з мене рукодільниця. Дякую за увагу, насамперед, моїм постійним читачам, які щось знайшли цікавого в моєму блозі, хоч і особливими рукодільними талантами я не похвалюсь. Хочеться стільки всього опанувати, аби тільки був на все час.

пʼятниця, 13 липня 2012 р.

Обновки

        Іноді старі речі набридають і хочеться, якщо не нового, то хоча б оновленого. Була в мене майка, звичайна бавовняна, на ній пришиті якісь ґудзики і бантики, та майже все повідпадало. Вирішила прикрасити її квіточками з органзи, в серединку пришила штучні перлинки.


     Дійшла черга й до шортів. Є у мене чудова книга, мені дуже подобається, Габріелла Стербенц "Джинси. 33 оригінальних проекти", джерело натхнення, так от звідти й взяла ідею. Пояс виготовлений із штучних перлин, нанизаних на тонку атласну стрічку, переплетений із стрічкою рожевої органзи, завершується бантом. Такі шорти чудово виглядатимуть на стрункій молодій дівчині, а от молодій мамі та ще й з маленькою дитиною за руку не дуже пасуватимуть. От так і вийшло, зробила, та не для себе. Але ідея сама по собі дуже цікава, маю надію комусь згодиться.


неділя, 1 липня 2012 р.

Моя колекція рушників

     Якби не конкурс від Иштар, то певно я б і не наважилася викласти ці фото, хоч бажання комусь показати наші рушники було давно. Почалося з того, що спочатку дещо купувала мама, дещо купували ми, дещо мамі дарували і, зрештою, набралася повна шафа таких різних рушників, що просто цікаво їх переглядати і навіть шкода ними користуватися.  Моя мама працює в Італії, тому основна частина рушників італійські.

     Специально для конкурса Иштар выкладываю фото моих полотенец. Начала коллекцию мама, она работает в Италии, поэтому многие полотенца именно итальянские. Они все такие красивые, что мне даже жалко ими пользоваться.


четвер, 28 червня 2012 р.

Літній сарафанчик

     Усі малюки люблять солодощі, саме тому вишиті льодяники різних кольорів, жуйки і навіть бісквітний ведмедик  чудово підходять для декорації дитячих речей. Дизайн із книги Douceurs & Gourmandises au point de croix -Veronique Enginger, одразу ж захотілося точно таке ж платтячко пошити для своєї дівчинки.
     Тканина, яку використовувала для пошиття сарафанчика, то стара чоловіча сорочка, тому я хочу з цією роботою взяти участь у конкурсі, який проводить Елена. Платтячко на зав`язках, збоку застібка-блискавка, передня частина декорована мереживом (насправді воно вставлене у шви, бо не вистачало тканини на спідницю). З обрізків пошила ще пов`язку на голову, прикрасила квітами з цієї ж тканини (відрізана від сорочки планка на ґудзики). По-правді, спочатку з цієї сорочки я викроїла спідничку до цього платтячка, про яке писала раніше, тому й не вистачило тканини, я трохи переживала, що доведеться зшивати.


     Детское платье сшито из мужской рубашки, на завязках и молния в боковом шве, спереди украшено кружевом (скрыла швы, так как не хватало на юбку целого кусочка), на лифе вышивка, вставила "в рамку". К нему сшила повязку на голову, украсила цветочками из той же ткани. Из того, что осталось, получилась юбка к этому платью.


     Як кажуть, головне не перемога, а участь, я сама радію, що встигла дошити це платтячко до кінця місяця, адже зараз ну зовсім не виходить навіть спокійно сісти за комп`ютер. Сумно від того, що погода не дозволяє гуляти в новій одежинці, вчора надвечір трохи вийшло сонечко, то ми пішли в сад фотографуватися, а так йдуть дощі, сподіваюся, що ненадовго. Будь-ласка, лишайте коментарі, буду дуже рада дізнатися вашу думку).





субота, 16 червня 2012 р.

Кошеня в маках

     Миле кошеня грається з метеликом у маках на фоні блакитного неба,  розбавленого хмаринками. Дизайн DMC "Poppy cat". Розмір 20*20 см, хрестик, напівхрестик, чверть-хрестик, вузлики, бекстіч. Оформлена в раму без скла, паспарту жовтого кольору.


"Poppy cat"  DMC  
размер 20*20 см
крест, полукрест, четвертушки, фрузелки, бэкстич 

    Одразу мені сподобався цей дизайн своєю простотою і водночас витонченістю. Кошеня як живе,  хочеться взяти його до рук, такі коти мене завжди оточували з дитинства. Виразні маки, що ніби колишуться на вітрі, біленькі квіточки, жучки, травинки - все це робить вишивку живою і реалістичною.